Методика категорування походiв з велосипедного туризму

ПОСТАНОВА

Виконкому Федерацi© спортивного туризму Укра©ни

(протокол ╧7-06, п.8, вiд 25.02.2006 року)

МЕТОДИКА КАТЕГОРУВАННЯ ПОХОД╡В

З ВЕЛОСИПЕДНОГО ТУРИЗМУ

У даннiй методицi пропону╨ться при оптимальнiй (рекомендованiй) тривалостi походу (Т реком.) протяжнiсть (L) велосипедних походiв кожно© наступно© к.с., починаючи з 250 км для I-о© к.с.

(традицiйно© ще за часiв СРСР), збiльшувати з урахуванням загального критерiя для бiльшостi видiв туризму - зниження щоденно© середньо© швидкостi V, (км/день) для кожно© наступно© к.с. походу. Досвiд велопоходiв показав, що якщо у походах ╡-о© к.с. група може проходити 40 - 60 км за день, то у походах V-о© к.с. дуже часто бува╨ подолання за день вiдстанi 5 - 10 км. Ще меншi деннi переходи можна очiкувати при введеннi у велотуризм походiв V╡-о© к.с., бо на тих дiлянках маршруту, де велотуристи змушенi йти пiшки, швидкiсть ©х пересування значно нижче, нiж у туристiв-пiшохiдникiв.

При цьому, часто подолання складних перешкод здiйсню╨ться за чергою: спочатку переноситься вантаж, потiм повернення до велосипеду i перевезення (або перенiс) його. Тобто, той шлях, яких пiшохiдний турист проходить за один раз, вело туристу потрiбно пройти його тричi.

Розрахунки, проведенi з урахуванням вказаних вище особливостей вело туризму та положень дано© методики, при умовi долання традицiйних перешкод, дозволили зробити висновок, що для велотуризму вказане спiввiдношення денних швидкостей склада╨ (у середньому) близько 1,2.

Але для велотуризму ╨ ще одна особливiсть, яка пов'язана з бiльш iнтенсивним рухом, що виклика╨ таку iстоту перешкоду, як опiр повiтря. Ця перешкода збiльшу╨ться пропорцiйно квадрату швидкостi. Очевидно, саме це i було основою для попередньо© методики визначення категорi© складностi велопоходiв (до 1991 року), в якiй було значне вiдхилення вiд загальноприйнято© для бiльшостi видiв туризму вказано© вище закономiрностi.

При цьому, щоденна швидкiсть, як одна з основних перешкод, зростала з кожною наступною категорi╨ю складностi походу i у походi V к.с. була у 1,65 рази вищою нiж у походi ╡ к.с.

Постановою Президi© всесоюзно© федерацi© туризму (╧20-2 вiд 16.03.91) цей недолiк у деякiй мiрi було лiквiдовано, а саме: частково зменшено кiлометраж i введено окремо основнi види перешкод:
- для рiвнинно© мiсцевостi (грунтовi дороги, лiсовi стежини, пересування по пустелi, тундрi, тайзi, у тому числi з переправами через рiчки вбрiд);
- для гiрських районiв (сумарний набiр висоти).

Але використання вказано© методики в сучасних умовах, коли велотуристам у багатьох випадках доводиться подорожувати закордоном i стикатися з вiдсутностю грунтових дорiг та iнших природних перешкод, поста╨ необхiднiсть у збiльшеннi тако© перешкоди, як вiдстань у походi "L" i, вiдповiдно, бiльш iнтенсивному зростаннi середньо© швидкостi при пересуваннi на рiвниннiй мiсцевостi i загально© набрано© висоти у гiрськiй мiсцевостi.

При цьому слiд враховувати, що поняття "рiвнинна мiсцевiсть" ╨ дуже умовним, адже на такiй мiсцевостi, як правило, завжди ╨ дiлянки з перемiнним профiлем, якi складаються з вiдносно незначних вiдхилень вiд горизонталi (вiд 5 до 15 м).

Як правило, такi пiдйоми та спуски велотуристи не враховують при побудовi висотно© схеми, хоча подолання таких дiлянок також потребу╨ значних додаткових зусиль. Для вказаних випадкiв пропону╨ться збiльшити кiлометраж L для рiвнинних дiлянок з коефiцiентом 2,0 (крiм походiв V-VI к.с.), а збiльшення висоти у гiрських районах - з коефiцi╨нтом вiд 1,7 до 2,0.

Таблиця 1.

Катего-рiя складн. походу	Кiлькiсть ходових днiв походу, Т рекоменд .*	Протяж-нiсть, L км, не менше	Додаткова характеристика природних перешкод * *
Катего-рiя складн. походу	Кiлькiсть ходових днiв походу, Т рекоменд .*	Протяж-нiсть, L км, не менше	на рiвниннiй мiсцевостi	у гiрськiй мiсцевостi
1	2	3	4
I	4 -6 + (1) - (на днюван.)	250	не регламенту╨ться	не регламенту╨ться
II	7 - 8 + (1-2) - (на днюван.)	400	Не менше 150 км грунтових дорiг При вiдсутностi цих перешкод - L >= 800 км	Не менше 75 км грунтових дорiг , сумарний набiр висоти не менше ΣH=2000 м При вiдсутностi грунт. дорiг ΣH=4000 м
III	9 - 10 + (2) - (на днюван.)	5 00	Не менше 200 км грунтових дорiг, польових та лiсових стежок. При вiдсутностi цих перешкод - L >= 1000 км	Не менше 100 км грунтових дорiг, ΣH= 4000 м. При вiдсутн. грунт. дорiг ΣH=7000 м
IV	11 - 13 + (2-3) - (на днюван.)	6 00	Не менше 300 км грунтових дорiг, польових та лiсових стежок. При вiдсутностi цих перешкод - L >= 1200 км	Не менше 150 км грунтових дорiг, ΣH=7000 м. При вiдсутн. грунт. дорiг ΣH=10000 м
V	14 - 16 + (3) - (на днюван.)	7 00	Не менше 400 км грунтових дорiг з пiщаними або заболоченими дiлянками, по лiсових хащах з подоланням водних перешкод вбрiд.	Не менше 200 км грунтових дорiг ΣH=100 00 м . При вiдсутн. грунт. дорiг ΣH= 15000 м
VI	17 - 20 + ( 4 ) - (на днюван.)	800	Не менше 500 км дорiг, що важко долаються на заболочених чи пiщаних дiлянках, лiсових хащах, подолання рiчок з наведенням не менше однi╨© переправи.	Не менше 250 км грунт. дорiг, ΣH= 12 000 м, подолання не менше одного категорiйного перевалу 1-А або рiчки з наведенням переправи. При iнших умовах - ΣH= 20 000м

*Примiтки:

-*допуска╨ться зменшення ходових днiв "Т реком." до 4-х днiв у походах ╡ к.с., а для походiв ╡╡-V╡ к.с.

- ** для велопоходiв, що включають рiвниннi та гiрськi дiлянки, перешкоди враховуються у вiдповiдних (до вiдстанi та подоланих перешкод) пропорцiях;
- ** радiальнi кiльцевi ви©зди (не бiльше 10% вiд загально© протяжностi маршруту) як у рiвниннiй так i у гiрськiй мiсцевостях зараховуються в повному обсязi;
-** лiнiйнi радiальнi ви©зди у гiрськiй мiсцевостi, на велосипедах з вантажем, зараховуються у обидвi сторони, а без велосипедiв (пiдняття на вершини, спуски до джерел, iншi вилазки тощо) - зараховуються в одну сторону;
- ** не менше нiж 50% ночiвель для походiв усiх к.с. повинно бути в польових умовах.